Ми віримо, що будемо звільнені: ситуацію на Херсонщині обговорюємо з головою ОВА та мешканкою столиці регіону

Після 24 лютого Херсонську область залишило 50% населення, тому що люди не хочуть жити в окупації. Проте вже 5-10 днів російські окупанти не дають людям покинути регіон у бік, підконтрольний Україні. Весь регіон чекає деокупації — жителі вірять у ЗСУ та повернення України.

Ситуацію в Херсоні та області в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA обговорюємо з гостями:

• Анастасією Дудіновою, мешканкою Херсона;
• Геннадієм Лагутою, очільником Херсонської обласної військової адміністрації.

Анастасія Дудінова: Є велика злість

— Якою є ситуація в місті, про що ви, перебуваючи в Херсоні, можете сказати в ефірі?

— Залишається актуальною проблема з медикаментами — постачання медикаментів до міста практично немає. Відповідно, люди, які потребують особливо системного лікування, страждають. І вже є зафіксовані випадки, коли люди помирали через відсутність необхідних медикаментів. Це, на мою думку, найболючіша ситуація.

Проблема і з постачанням продуктів. Тому що українських виробників уже на території Херсона та області немає. Зараз продаються продукти виробників із Криму, із Росії. І деякі позиції взагалі вже не купити у Херсоні.

Місто живе до 14-15 години. Після 15:00 на вулицях практично немає людей.

Їздить багато військової техніки, ті ж БТР. Можна зустріти військових і на ринку, й у магазині. За цим психологічно складно спостерігати.

Також містом розвішано дуже багато прапорів Російської Федерації.

І, звісно, ми щодня чуємо вибухи, обстріли у різних районах. Щоночі ми теж чуємо, що йдуть бойові дії. Психологічно складно.

Дуже багато людей виїжджає, дуже багато. Тобто місто практично напівпорожнє.

— Наскільки ми розуміємо, виїхати з Херсонщини поки що немає можливості. Принаймні на підконтрольну Україні територію. Люди стоять у черзі на виїзд кілька діб, але їх не випускають.

— Так. На жаль, останні 5 днів саме така ситуація. Мої знайомі теж стоять у такій черзі, сподіваючись виїхати. Але останні 5 днів у нас взагалі немає можливості виїхати.

По області багато блокпостів. Наприклад, я 2 тижні тому із Херсона їздила у бік Хорли, на звичайному рейсовому автобусі. Ми проїхали 8 блокпостів. На чотирьох блокпостах зупинили, досить чемно попросили всіх чоловіків надати документи, попросили вийти чоловіків з автобуса. Чоловіки виходили, показували документи. У деяких чоловіків просили показати телефони, гаджети, після чого ми продовжували рух далі. Але було 8 блокпостів, і це, звичайно, шлях подовжує.

— А чи здійснюється контроль за публікаціями у соцмережах? Чи були випадки, коли це каралося?

— Так, були випадки. Нас "місцеве управління" попередило, що каратиметься будь-яка інформація, пов'язана з переміщенням військової техніки, знімати не можна. І були випадки, коли людей з незрозумілої причини забирали із собою військові РФ — просто через те, що людина щось знімала. Тому коли ми бачимо військову техніку, ми не знімаємо, ховаємо телефони.

— Які настрої у людей? По російському ТБ розповідають, що жителі з квітами зустрічають російські танки, але дивишся реальність — далеко не така райдужна для росіян картинка.

— Наш регіон дуже вірить у наші ЗСУ, ми віримо, що ми будемо звільнені.

І як мешканка міста Херсона скажу, що більшість городян вірять, що наша Україна буде цілісною.

І є озлобленість у народу стосовно Російської Федерації. Окрім іншого, це пов'язано з пошкодженнями нашої архітектури, наших доріг.

Приклад — Антонівський міст (автомобільно-пішохідний міст через Дніпро, що сполучає Херсон із лівобережжям, — ред.). Прямо серце болить, бо ми знаємо, скільки коштує кожен сантиметр викладеної плитки, десь зробили ремонт доріг, ми так цього чекали.

І коли зараз іде руйнівна сила у бік нашої України, коли все це розбивається, люди дуже обурені. Обурені тим, що це все руйнується. І це великий біль. І є велика злість, пов'язана з цим.

А також пов'язана з тим, що прилітає, і незрозуміло коли може прилетіти у твій будинок. Наприклад, позавчора загинула моя гарна знайома, яка жила у Білозерці. У її будинок прилетів снаряд, людина сиділа вдома, пила чай увечері…

Звичайно, люди налякані. І в нас же не звучить сирена. Навіть якщо по карті всієї України показують, що є попередження про повітряну тривогу, що треба сховатися, у нас вибухи є, у нас триває обстріл — але сирена не звучить і не вмикається.

Геннадій Лагута: Людей випускають лише через Крим

— Що вам відомо щодо Херсона та області?

— Підтверджую, що вже близько 10 днів окупанти не дозволяють людям виїхати з області. Колони були у тисячі машин у бік міста Берислава, села Давидів Брід і далі на Кривий Ріг. Не змогли виїхати. Люди ночували у полях, ночували у місті Бериславі. Багато хто повернувся до Херсона. Багато хто намагався прорватися у тимчасово окупований Мелітополь, щоб потім далі поїхати на Запоріжжя, але це також не вдавалося. І люди повертаються до своїх домівок. Але вони все одно чекають на можливості, і щодня намагаються виїжджати з окупованої Херсонщини.

— А чому російські війська не випускають людей?

— Зазначу, що зараз виїхала, напевно, вже половина області, близько 50% населення Херсонщини. Це великі цифри. Бо мешканці Херсонщини не хочуть жити під час окупації, не хочуть жити з окупантами. І вони виїжджають, кидаючи іноді все — бізнес, будинки, сім'ї так розділяються. Це страшно, коли їдуть діти зі своїми дітьми та не знають, чи побачать онуки бабусь та дідусів, чи діти побачать своїх батьків. І все більше людей не хочуть жити в окупації.

Ну, а окупанти не випускають людей для того, щоб в області було з ким проводити їхню роботу. Але це ні до чого не приведе. Херсонщина — це Україна, і Херсонщина чекає на звільнення!

І тому вони не дали жодного офіційного гуманітарного коридору протягом цих трьох місяців, з перших днів окупації Херсонщини.

— Блокуючи виїзд на підконтрольну Україні території, росіяни, як ми розуміємо, дозволяють людям їхати до Криму. Чи це справді так?

— Так, у вас достовірна інформація, вона повністю відповідає дійсності. За 5 хвилин до ефіру я спілкувався з людьми, які й сьогодні не змогли виїхати із Херсонщини, вони тиждень простояли біля Берислава, але їх не випустили.

І справді пропускають лише через тимчасово окупований Крим. Цим маршрутом люди виходять, туди дорога є. А вже із Криму наші жителі їдуть до Грузії й далі.

— У Херсоні вводять російські рублі, розпочалася активна взаємодія з окупованим Кримом — ті ж продукти привозять із півострова. А що в нас, в української сторони? Чи є вже план деокупації Херсона та області?

— Так, учора так званий "глава обласної адміністрації" колаборант Сальдо оголосив, що він запроваджує бівалютну систему розрахунків — і в рублях, і в гривні. Встановили курс 1 грн = 2 руб. Із тимчасово окупованого Криму завозять продукцію, силоміць змушують брати її магазинам, ринкам Херсонщини. Завозять свої так звані гумконвої, у різних частинах області вони намагаються роздавати мешканцям проднабори.

Щодо другого питання. Звісно, всі ми живемо надією про деокупацію рідної області. І, звісно, план є.

— Російські військові мародерствують на території Херсонської області, вивозять з області сільськогосподарську техніку, сільськогосподарські запаси. Це не схоже на те, що вони там мають намір розташуватися надовго. Адже логічно, якщо ти зібрався залишатися в Херсоні, в регіоні, навіщо вивозити звідти все добро?

— Згоден з вами. Я думаю, у жодному разі вони надовго не залишаться. Тому що не може прижитися тут чужорідне тіло. Тож Херсонщина не здається, Херсонщина хоче звільнення. Ми всі хочемо жити так, як ми жили до трагічної 5-ї години ранку 24 лютого, коли в наші будинки прийшла війна, і тисячі одиниць бронетехніки увірвалися до нашої країни через нашу улюблену Херсонську область.