Як зробити українське законодавство більш європейським, розповіли у Раді

Одним із найважливіших завдань нинішніх членів парламенту та уряду є спрямування роботи на підвищення якості та ефективності чинного законодавства. Про це сказав сьогодні, 2 березня, перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук під час Всеукраїнського форуму "Україна 30. Розвиток правосуддя", інформує "Дом".

За його словами, наразі в Україні чинними є понад один млн нормативно-правових актів різної юридичної ваги та значення. Тому перший крок, який потрібно зробити — це надалі налагодити планування законотворчої діяльності.

"Ми почали з того, що 1,5 року тому один із перших законів, який був ухвалений у Верховній Раді, стосувався питань, які були пов’язані із плануванням законотворчої діяльності. За 30 років незалежності України таке було тільки тричі. Починаючи з 2019 року, ми запровадили статтю, згідно з якою зобов’язали ВР планувати свою діяльність", — сказав Стефанчук.

Він нагадав, що 2 лютого ВР ухвалила план законодавчої роботи на 2021 рік, де системно розписані ті нормативно-правові акти, які повинні бути розроблені, представлені, обговорені й потім ухвалені Верховною Радою.

"Другий блок, над яким ми працюємо — це позбавлення так званого нормативного сміття. Насамперед це акти СРСР, УРСР, які до цього часу, відповідно до пункту 1 Перехідних положень Конституції України, застосовуються в нас в Україні. До ВР уже внесений законопроєкт про дерадянізацію законодавства", — зазначив перший заступник голови парламенту.

Стефанчук наголосив, що в Україні потрібно максимально дерадянізувати систему цивільного законодавства і привести її до європейських підходів і бачень.

Також він розповів, які саме зміни передбачаються у Цивільному кодексі.

"Насамперед дуже серйозному переобладнанню буде піддана книга перша, яка регламентує загальні положення Цивільного кодексу України. Це стосується і розширення об’єктів цивільних правовідносин, збільшення суб’єктів, визначення питання з так званими електронними особами, тому що ми йдемо у сферу діджиталізації, і ціла низка інших таких речей, якими був спотворений Цивільний кодекс", — зазначив Стефанчук.

Книгу другу, яка стосується особистих немайнових прав фізичної особи, також планують привести до тих підходів, що існують у Європі. Також буде переглянута система речових прав, про яку йдеться у книзі третій кодексу.

Читайте також: У реформуванні судочинства Україна має повну підтримку міжнародної спільноти, — Маасікас

Суттєвих змін зазнає і книга четверта — про інтелектуальну власність, яка абсолютно по-іншому викладатиме підходи до окремих об’єктів інтелектуальної власності через те, що їхня кількість збільшена, і вони абсолютно по-іншому трактуються у світовому просторі, наголосив Руслан Стефанчук.

"Інтелектуальна власність — це, мабуть, єдиний об’єкт, який максимально інтернаціоналізовано. Тому що власність може виникнути у США, а користування нею одним кліком "мишки" отримує весь світ. І тому тут має бути максимально гармонізований правовий режим з усім світом", — додав він.

Найбільша п’ята книга — про зобов’язальні права — зазнає суттєвих трансформацій, зокрема в частині договірних зобовязань. Новації, які вже апробували себе в інших державах, вводитимуться і в шосту книгу — про спадкове право.

"Тобто наша загальна ідея — не просто створити єдиний кодекс приватного права, а зробити так, щоб Цивільний кодекс став "супермаркетом правових можливостей", — наголосив перший заступник голови ВР.

Читайте також: Рада протестувала сенсорну кнопку і почала розгляд законопроєкту про судову реформу (ФОТО, ВІДЕО)