Цифрові сервіси для людей з порушеннями слуху: "5 вопросов на злобу дня" з нардепом Олександром Федієнком

Фото иллюстративное: rcbu.org.ua

Перша леді Олена Зеленська презентувала цифрові сервіси для людей з порушеннями слуху, які покликані допомогти їм отримувати державні послуги онлайн. Відповідними сервісами будуть доповнені сайти МОЗ, Мінсоцполітики, Нацполіції міста Києва, а пізніше вони з'являться і на інших онлайнресурсах.

Як працюють ці сервіси, і де з ними можна ознайомитися — розповів член комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації, народний депутат України Олександр Федієнко у програмі "5 вопросов на злобу дня" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Про які цифрові сервіси йдеться?

— На жаль, в усьому світі є люди, які мають якісь обмежені можливості щодо комунікації з суспільством через стан здоров'я — наприклад, якщо людина погано розмовляє, погано або зовсім не чує, або не бачить. Це люди нашого суспільства, і вони також хочуть бути в соціальній платформі суспільства.

Завдяки ініціативі першої леді Олени Зеленської була ініційована ця програма, коли з використанням сучасних нових цифрових технологій, наприклад, люди, які не можуть розмовляти, спілкуючись з цифровою платформою за допомогою жестів, зможуть викликати швидку допомогу, пожежну машину або ще когось. Або, зайшовши на сайт Мінсоцполітики чи Міністерства внутрішніх справ, комунікувати з тією цифровою платформою, з якою звикло працювати все інше суспільство нашої країни, але вже за допомогою жестів. Буде цифровий редактор, який розпізнає ці жести та переводить їх в читабельний вигляд для іншої сторони. З того боку є або машина, або оператор, і таким чином відбувається комунікація.

— Раніше таких цифрових сервісів не існувало?

— У масштабах державних структур, міністерств таких сервісів не існувало. Були пілотні проєкти. Наскільки я пам'ятаю, у Харкові був такий проєкт — тоді запустили першу тестплатформу для людей із обмеженими можливостями, які проживають в місті. Зараз ця платформа реалізована більш серйозно, є підтвердження відповідними атестатами. Цей програмний продукт вже ліцензований і впроваджується у державних установах, тобто міністерствах.

— Як створювалися ці сервіси?

— Я не знаю з точки зору деталей, як створювалися ці сервіси. Але якщо логічно підійти до цього питання, то їх не можна створити без залучення тих людей, які мають фізичні обмеження можливостей вербальної комунікації з людьми в нормальних умовах.

Наскільки я пам'ятаю, була певна профільна громадська організація, яка, умовно кажучи, виступала замовником і писала технічне завдання для створення цієї платформи. Розробники максимально використовували їхні напрацювання і максимально комунікували з ними. Також, я так розумію, вони були й першими тестувальниками цієї цифрової платформи.

— Чи планується розробка таких цифрових сервісів для смартфонів?

— Насправді, не потрібно напрацьовувати якісь конкретні програми. Адже ми говоримо про державні платформи, а це ресурси, які розташовані на державних технічних майданчиках. Тобто людина просто відкриває браузер, заходить на сайт міністерства — неважливо, зі смартфона або домашнього комп'ютера — і відкриває там діалогове вікно для розпізнавання жестів. І таким чином починає комунікувати.

Наскільки я знаю, Антон Геращенко (заступник міністра внутрішніх справ, — ред.) розповідав про спеціальні цифрові платформи, які є в планшетах у поліцейських. Я не знаю деталей, але допускаю, що це вже дійсно якийсь програмний продукт. І, наприклад, коли поліцейський зупиняє громадянина з обмеженими можливостями для комунікування, то за допомогою цього сервісу відбувається спілкування — поліцейський пише текст, а робот переводить його в жести, і навпаки.

— Наскільки великий запит на такі технології?

— Думаю, питання не стільки в запиті. Просто ми не можемо розділяти суспільство на тих, хто має обмежені можливості, і тих, хто їх не має. Це все наші громадяни, наші люди, і вони мали б бути максимально залучені в життя держави. Вони повинні мати такі самі доступи до послуг, які мають звичайні люди. Вони точно так само хочуть отримати якусь інформацію про свою пенсію, точно так само оформити якийсь запит, субсидію і так далі. Тобто вони повинні бути членами нашого суспільства, незважаючи на ті медичні чи інші обмеження, які в них є.

— Які ще продукти для людей з обмеженими можливостями плануються до запуску найближчим часом?

— Про ці проєкти зовсім нещодавно було розказано на саміті "Дія 2.0" у межах всеукраїнського форуму "Україна 30". І це насправді один вектор цифровізації.

Найголовніші параметри, про які говорив президент — це відсутність паперу при спілкуванні людей і державних структур, а все інше — це механізм цієї реалізації. Насправді це амбітна програма, і будемо сподіватися, що цю програму підтримуватиме, насамперед, парламент. І найголовніше — це наявність політичної волі та політичної сили у президента, ну і, як ми розуміємо, у першої леді.

Дуже добре, що перша леді почала займатися цим питанням. Практично всі перші леді та президенти всіх країн займалися спеціальними програмами, соціальними реформами.

Але знаєте, коли ці реформи робляться точково — це одна історія. А за допомогою цифровізації ми захоплюємо практично всю нашу країну. Ми захоплюємо, до речі, й ті території, які окуповані. А там точно так само є наші громадяни з обмеженими можливостями, які точно так само хочуть мати доступ до державних українських цифрових платформ. Тому це дуже гарний початок. Будемо сподіватися, що точно так само все далі рухатиметься.

Найголовніше — це Україна без паперу при спілкуванні людей і чиновників. Все в такому вигляді. Це дуже добре, тому що залишається цифровий слід, по якому завжди громадянин України може звернутися, подивитися і ухвалити рішення.

Прямий ефір