"Без зброї": Анатолій Акулов про тактичні тренування, бронежилети та фонд "Україна в броні"

Анатолій Акулов — директор фонду "Україна в броні". З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну чоловік активно почав займатися волонтерством, зокрема виготовленням бронежилетів для захисників. Зараз його фонд займається також виробництвом плитоносок, РПС, ліжок, баггі, дронів, а ще допомагає гуманітарними вантажами та їжею. 

Про основне нинішнє завдання волонтерів, обсяги роботи та плани фонду "Україна в броні" на майбутнє Акулов розповів у програмі "Без зброї" на телеканалі "Дом".

Ведучий — Максим Тарапата.

Анатолій Акулов родом з Іркутська (Росія). Батьки — росіяни, живуть на батьківщині. Нині з ними чоловік не спілкується.

"Україна є моєю батьківщиною. Вона дала мені освіту, дружину, роботу, друзів — усе, що в мене є. Я будут тут до кінця і захищатиму її", — каже він.

До повномасштабного вторгнення РФ Анатолій працював у Києві проєкт-менеджером і розробляв проєкти готелів, ресторанів, медичних закладів тощо. Після 24 лютого 2022 року з колегами почав шукати залізо і виробляти бронежилети для українських захисників. Нині сфера їхньої благодійної діяльності значно розширилася. 

"Коли все почалося (війна, — ред.), у меня почалася дуже активна волонтерська діяльність. Згодом я зрозумів, що самотужки не витягую її, тому став обдзвонювати своїх друзів і просити про допомогу", — розповідає Анатолій.

Один із друзів повідомив, що збирається записатися у ТрО, і хоче пройти навчання. Анатолій запропонував йому організувати навчання в обмін на участь у команді волонтерського фонду. Він погодився.

"Через наш умовно навчальний центр пройшло вже декілька сотень людей. Головною метою було навчання цивільних і волонтерів. Я особисто готуюся за необхідності взяти зброю, а вони дають мені досвід, котрий може врятувати життя", — пояснює він.

У Анатолія є дружина і дві собаки. Спочатку кохана була проти тактичних тренувань чоловіка, бо той дуже рварвся йти на фронт. Анатолій каже, що від цього його відмовляють самі військові — кажуть, кому вони будуть дзвонити, якщо треба буде допомога? До того ж, говорить, що в тилу роботи достатньо.

"Ми спочатку займалися бронежилетами, тому і виникла назва "Україна в броні". Було чотири засновники. Нині ми також виготовляємо бронежилети, а ще плитоноски, РПС (розвантажувальні жилети для військових, — ред.) і підсумки, ліжки для медичних установ, багі, дрони. Допомагаємо гуманітарними вантажами, робимо буржуйки", — розповів директор фонду "Україна в броні".

Текстильний цех — тут працює один із засновників і кураторів фонду Олександр Голуб. Раніше і частково досі в цьому приміщенні виготовляли сидіння для громадського транспорту. Нині тут в основному виготовляють РПСки, ліжка, плитоноски.

Спочатку відшивається плитоноска, окремо виготовляється плита, вона вставляється у плитоноску і виходить готовий бронежилет. Для відшивання плитоносок використовують спеціальну турецьку тканину, котра за умови пошкодження не рветься далі. Собівартість плитоноски становить 1400 гривень. Через брак фінансування фонд виготовляє лише 400 штук на тиждень, раніше — по 100 на день. У повній амуніції бронежилет важить 8 кілограм 450 грам. На передову їх передали 5450 штук.

У розробці перебуває кевларовий нашийник — боковий захист нирки. Він вставляється у плитоноску. Захищає від поранень внаслідок осколків, ножа, пістолета.

Виготовляють у цеху і кавери для шоломів. Вони одягаються на шолом і забезпечують додаткове маскування та захист.

"Коли ми приїжджали в шпиталі бачили ситуацію, як 50 поранених лежать, а 40 стоять. Виникла ідея зробити якусь розкладушку. Окремо купується метал для цих ліжок, тканина і тут все зшивається. Передали захисникам Бахмута таких 50 штук", — розповідає один із засновників і кураторів фонду Олександр Голуб.

Такі ліжка витримують навантаження до 200 кілограмів.

Виготовляє "Україна в броні" і багі. В окремому приміщенні дефектуються двигуни (оцінюється їх якість та придатність), розбираються, ремонтуються і встановлюються у багі.

"Ми купуємо цілу машину, завозимо сюди і тут її вже розбирають. З машини нам необхідні лише двигун і коробка", — пояснює Олександр.

Конструкцію для багі зварюють на цьому ж виробництві. Колеса позичають у сільськогосподарської техніки. Собівартість такого багі становить близько 4500 тисяч доларів.

В межах гуманітарної діяльності фонд "Україна в броні" закупив для хірургічного відділення Кобеляцької міської лікарні багатофункціональний операційний стіл. На ньому можна виконувати різного виду та ступеня операційні втручання. Також у передачці є наркозний апарат, хірургічні зажими, інструменти, розхідні матеріали. Загальна вартість такого набору — 50-80 тисяч доларів. З постачанням такого обладнання допомагає організація "Суспільна служба Канади" з Ванкувера. Його доправляють у склад медичного обладнання "України в броні", звідки вже адресно розвозять. Нині на складі перебуває обладнання на більш як мільйон доларів: апарати для УЗД, артроскопічна стійка для величезної кількості операцій з кістками та суглобами, робоча станція під рентген, кольпоскоп, мобільний рентген для лежачого пацієнта.

У найближчому майбутньому "Україна в броні" доставить в країну обладнання для виготовлення протезів верхніх кінцівок. Протезування буде здійснюватися на цілковито безоплатній основі.

"Якщо ми не захистимо тих, хто захищає нас, то що тоді буде з нами? Це моя країна, бо мати — не та, яка тебе народила, а та, котра виховала," — каже директор фонду "Україна в броні" Анатолій Акулов.

Проєкт "Без зброї" телеканалу "Дом" розповідає про тих, хто від початку повномасштабної війни не взяв до рук зброю, але зміг так перебудувати своє життя, щоб бути максимально корисними країні.

Попередні випуски "Без зброї":

• Як створюють військову форму для українських захисниць та які проблеми виникають в процесі
• "Павучки", "Шовкопряди", "Бджовеліни", "Тютюнарка", "Файна кухня" та "Мурашки": як волонтери у Коломиї допомагають фронту
• З пластикових труб та електронних сигарет: як волонтери налагодили виробництво повербанків для військових