Фільм "Фрагмент льоду" закликає до рефлексії: говоримо про переможця DocuDays-2024 

Анна Колібаба. Скриншот: kanaldim.tv

Міжнародний фестиваль документального кіно DocuDays UA за понад 20 років відкрив світу чимало талановитих українських креаторів. Про одного з переможців фестивалю у "Ранку Вдома" розповіла блогерка, авторка подкасту про кіно "Щоденник синефілки" Анна Колібаба. Йдеться про стрічку "Фрагменти льоду" режисерки Марії Стоянової, яка вийшла на широкі екрани 26 вересня.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Ви були на цьогорічному DocuDays UA? 

— Так, я була не DocuDays UA цього року. Не багато, але мені пощастило побачити два фільми, серед яких переможець — "Фрагменти льоду".     

— Отже, на вашу думку, чи заслуговує цей фільм на перемогу? 

— Я вважаю, що цей фільм заслуговує не перемогу, на 100%. Це повнометражний дебютний фільм режисерки Марії Стоянової. Всі кадри, які ми бачимо на екрані, це архівні кадри, які відзняв батько режисерки під час своїх гастролей за кордоном. Він був учасником балету на льоду. Тому він фактично виступив оператором цієї стрічки. Режисерка тільки змонтувала та побудувала всю драматургію з відзнятих батьком матеріалів під час своїх гастролей та вдома. Від цієї історії не можливо відірвати очей.                    

— Яка подальша доля цього фільму? 

— З 26 вересня фільм виходить в український прокат. Це найважливіша подія. Також він стане фільмом закриття української програми кінофестивалю "Молодість" на кінофестивалі в Гамбурзі. До того він вже був на кінофестивалі в Мюнхені, в Норвегії, в Сараєво.     

— Про що це кіно? 

— Мені здається, що це кіно — це мікс різних тем. За це моя подяка режисерці, адже вона змогла на фоні особистої історії передати зріз цієї епохи. Вона показала, як взагалі відчували себе люди в час Радянського Союзу. Мені дуже сподобалась цитата її батька в цьому фільмі. Він говорив, що виїхавши з Союзу та лише за кордоном почав дихати вільно. Це період 80-х та 90-х років минулого століття. Тут дуже цікава тема про відчуття дому і його пошуки. Це й про фізичне, й про духовне почуття.       

— Чим вас вразив цей фільм? 

— Я дуже люблю візуальне мистецтво, тож мені сподобався візуал та назва "Фрагменти льоду". Кольори у фільмі холодні, наче навколо багато льоду. Це можна пронести як метафору. Якщо ми будемо зберігати наші спогади, пам'ять в правильному місці й коректним чином, то вони не розтануть. Так і тут. Режисерка зберегла цю пам'ять, спогади свого тата. Зараз ми можемо бачити це на великому екрані. Це гарний приклад, який мотивує нас зберігати спогади. 

— Як ви вважаєте, на яку аудиторію він розрахований? Це молодь чи люди, які вже побачили життя в Радянському Союзі?  

— Не думаю, що у документального кіно є конкретна аудиторія. Я б залучила до перегляду усі покоління, адже це нагода подискутувати та поглянути на історію з різних боків. Гадаю усім варто подивитись це кіно, адже прекрасний привід для рефлексії й аналізу свого буття зараз. 

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

Прямий ефір