Колекціонер реставрує старовинні предмети побуту й кераміку — історія крамниці на Волині 

Понад 12 років наш наступний герой займається колекціонуванням. У центрі його уваги не зовсім звичні для його віку речі. Старовинні скрині, глечики, праски, рушники, все це і багато інших українських старожитностей можна побачити у колекції Павла з Волині. З чого все починалося і як все це переросло у власну крамницю старовинних речей, у "Ранку Вдома" розповів сам колекціонер. 

Старовинні праски, горнятка, вишиті рушники, навіть гуцульські скрині. Павло колекціонує ці предмети вже не один рік. 

"Почалося це 12 років тому з колекціонування монет. Пізніше почав збирати старовинні праски в різних формах, в різному металі. Від дуже старовинних до більш сучасних. Потім почалась кераміка різних форм. Потім почалася кераміка колекціонування по областях", — каже власник крамниці старовинних речей, колекціонер Павло.   

Згодом речей стало так багато, що вони вже не поміщалися в будинку. Колекціонери почали пропонувати обмін речей. Дехто хотів викупити старовинні екземпляри. Так зародилася невеличка власна справа. Зараз в асортименті колекціонера є предмети чи не з усієї України. 

"Найцікавіше, що в нас є, це, мабуть, кераміка. Глиняні вироби старовинні. Вони зібрані з усієї України. Це й Полтавська, Чернігівська, Сумська області, Івано-Франківськ. Це переважно кераміка, прядка, дерев'яні вироби. Ткані рушники, вишиті рушники, вишиванки. Найбільше вишиванок з Полісся. Це Рівенщина, Житомирщина та Волинь", — додає Павло. 

Усі речі Павло купує у людей. Далі їх реставрують та продають. Навіть речам у поганому стані тут дають нове життя. Буває таке, що річ хочуть придбати й без реставрації, розповідає колекціонер.  

"Раніше ми все чистили, мили, реставрували, а зараз показуємо людям спочатку речі, які до нас попадають. Найчастіше старовинні речі купують для декору, переважно у кафе чи ресторани. Рідше — для власної домівки. Кожен бажає, щоб вдома була якась частинка української історії. Поставити вдома глечика, повісити вишитого рушника. Людина живе на Сумщині, купляє рушника з Івано-Франківської області та навпаки", — резюмував колекціонер.   

Усі ці речі мають власну історію, яка безперервно пов'язана з життям українців. Саме у цьому їхня цінність, каже колекціонер.

Читайте також: Чернігівка, яка закохує в народні традиції, — історія колекціонерки автентичного одягу