Місія ЮНЕСКО розробляє цифрову платформу для збереження Софії Київської — подробиці 

В Софії Київській завершилася двотижнева місія ЮНЕСКО/ІКОМОС. Це частина проєкту ЮНЕСКО/Цільового фонду Японії "Підтримка України в галузі культури та освіти через ЮНЕСКО; реагування на надзвичайні ситуації для всесвітньої спадщини та культурних цінностей: оцінка збитків та захист", інформує "Дім". 

Цей міжнародний експертний проєкт передбачає розроблення конструктивного плану готовності до надзвичайних ситуацій та зменшення ризиків для такого масштабного об'єкта всесвітньої спадщини, як "Київ: Собор Святої Софії й прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра". Цей об'єкт першим від України включили до списку ЮНЕСКО.

Пріоритетну увагу міжнародні експерти приділили об’єктам архітектурного ансамблю Софії Київської — Будинку митрополита та Дзвіниці. Разом із фахівцями заповідника "Софія Київська" експерти ЮНЕСКО проаналізували технічну документацію цих споруд (креслення, поверхові плани, поперечні розрізи 3D, аналогову документацію різних періодів тощо) та розглянули можливості інтеграції зібраних даних для подальшого використання.

Також під час тренінгів за допомогою лазерного сканування та фотограмметрії було зацифровано, задокументовано і проведено експертні дослідження Будинку митрополита та Дзвіниці. Ці дані та висновки будуть включені до плану готовності до надзвичайних ситуацій та пом’якшення ризиків на об’єкті всесвітньої спадщини.  

"Я розпочинала подібні цифрові програми ще багато років тому, тож розумію, що це лише початок. У наших планах розробити цифрові моделі напружено-деформованого стану пам’яток, цифрову платформу, щоб аналізувати різні ризики, розуміти, де та "хвора точка чи площина" у споруди, як її зцілити, і як її реставрувати. Коли через певний час ми зробимо таку роботу, ми побачимо стан споруди з багатьох параметрів — від тріщин до кренів споруди. На цій моделі ми зможемо обігрувати різні сценарії поведінки пам’яток під дією тих чи інших чинників, які можуть впливати на пам’ятку й розробляти різні сценарії її "лікування", — пояснила гендиректор заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська.

Ці цифрові моделі пам’яток також нададуть змогу популяризувати їх як серед широкого загалу, так і для користування профільними спеціалістами. 

"Загалом у наших планах зробити цифрову платформу для покращення управління, моніторингу, документування, централізованого зберігання даних не лише наших, а й світових об’єктів культурної спадщини. Це буде така платформа, на якій має вирости велике інформаційне дерево. У майбутньому з'явиться можливість за допомогою смартфону подивитися як себе почуває споруда, чи все з нею гаразд, чи потрібна їй допомога", — резюмувала Неля Куковальська.

Зазначимо що нині в заповіднику триває робота зі шведськими колегами. Всі графіті, що є на стінах Софійського собору, а їх 7, 5 тисяч, інтегрують в ЗD-модель самої будівлі.

Також цікаво: Софія Київська стала повноцінним членом організації Europa Nostra