Підтримка України на сцені фестивалю Kyiv Spring Sounds — благодійність іменитого американського піаніста

Українська поетеса, мисткиня Юлія Бережко-Камінська пробула в російській окупації два тижні. Але навіть в цей час продовжувала читати свої вірші, аби полегшити дітям життя в бомбосховищі. Родина американського піаніста Кевіна Кеннера надала Юлії та її сім’ї квартиру в Польщі. З того часу вони спілкуються та спільно реалізують мистецькі проєкти, йдеться у матеріалі "Ранку Вдома".

Ніч проти 24 лютого 2022 року на мирні міста України летять перші російські ракети. Колони військової техніки рухаються одразу з декількох напрямків. Ворожа армія просувається ближче до столиці України міста поблизу Києва. Бородянка, Гостомель, Ірпінь та Буча опиняється в окупації. У перші дні Великої війни люди намагаються евакуюватися до більш безпечних регіонів. Комусь це вдається. Інші назавжди залишаться в Бучі.

Серед тих, кому вдалось виїхати та евакуювати двох дітей з окупованої Бучі — українська поетеса й мисткиня Юлія Бережко-Камінська. Вона разом з родиною перебувала у російській окупації два тижні. Навіть в цей час продовжувала читати свої вірші, аби полегшити дітям життя у бомбосховищі.

"Мені довелося відчути, що таке окупація, що таке війна, що таке, коли стріляють на сусідніх вулицях. Коли біля дому працюють ворожі танки та міномети. Коли поруч палають будинки, і потім, коли дали зелений коридор, це був єдиний шанс звідти виїхати. Донька добиралася окремо. Вона повнолітня і поїхала з моїми друзями, які все-таки вирішили евакуюватися раніше. Вона потрапила на ту саму "вулицю смерті". Вони ще проїхали, а тих, хто їхав ззаду — розстріляли", — пригадує українська поетеса й мисткиня Юлія Бережко-Камінська.   

Який перед багатьма іншими біженцями, котрі втратили житло і звичне нормальне життя, перед Юлією постало питання: куди їхати далі та де жити?

"Я написала в соцмережі пост із запитанням: "Що робити? Куди їхати?". Було багато пропозицій. Серед них - запрошення до Кракова. Прийняти, по суті, запрошення сім'ї піаніста з родини музикантів, які нас не знали. Це виявилася сім'я одного з найбільш знакових піаністів світу XXI століття Кевіна Кеннера. Я відчула колосальну підтримку, коли він сказав, що тепер це не тільки ваш дім, а й центр української творчості та культури. У тому будинку є роялі, і ми проводили там концерти. До нас приїжджали навіть з України, читали поезії, давали концерти фортепіанної музики. Там скрипка звучала, гітара, сопілка, цимбали. Тобто це був унікальний період, який залишився в пам'яті кожного, хто там побував", - продовжує українська художниця.  

Родина американського піаніста Кевіна Кеннера надала Юлії та її родині квартиру у Польщі та допомогла пережити перші труднощі. Нещодавно піаніст разом із дружиною, попри війну, приїхав до Києва, аби підтримати українців та нагадати усьому світові про трагедію, яка відбувається тут і зараз.

"Я відчував щось усередині, розумів, що хочу щось зробити. Гадаю, це очевидно, що Україна бореться за свої кордони та за своїх людей. Зокрема, як музикант я бачив атаки на українську культуру. Для мене це та культура, яка зазнає геноциду. Я не можу лишитись осторонь. Тож вирішив для себе, що важливо захищати українську культуру. День у день я дізнаюсь ще більше про ці красиві роботи композиторів. Ніколи не чув про Бориса Лятошинського або Косенко. Це українські композитори. Все життя я працюю музикантом на Заході, але це було чудове відкриття. Це музика, яка мене здивувала", — зізнався піаніст Кевін Кеннер.

Відомий музикант приїхав до Києва, аби взяти участь у першому з трьох концертів в Національній філармонії України у межах фестивалю Kyiv Spring Sound, що був започаткований ще далекого 1973 року. Фестиваль триває навіть під час війни.

"Навіть в такі складні часи ми можемо зберігати статус міжнародного фестивалю. Ми радіємо приймати в себе видатних музикантів з різних куточків світу. До прикладу, сьогодні на відкритті фестивалю приймаємо відомого американського піаніста Кевіна Кеннера. Він зіграє для нас, для нашої публіки перший концерт Фредеріка Шопена. Мета фестивалю — поєднати українську багату культуру, а також показати, що її місце в контексті європейської культури є визначним та самобутнім", — резюмувала музична керівниця Національної філармонії України Наталія Стець.

Цьогоріч фестиваль став особливим не тільки тому, що його проводять під час війни, а й тому, що майже через два з половиною роки після повномасштабного вторгнення Кевін та Юлія знову стоять на одній сцені. Але тепер це сцена Національної філармонії України у самому центрі незламної столиці.

Читайте також: Чим запам'яталися перші "воєнні" гастролі оркестру Національної філармонії гастролі до Японії — культурна дипломатія