Уродженець Індії організував в Україні виробництво протезів

На виробництві протезів "Парашар Індастріз" в Україні шматки металу перетворюються на деталі, які допомагають пораненим військовим ходити. Один протез може складатися із сотень деталей і кожну з них виготовляють за кресленнями засновника виробництва Нагендера Парашара. Про те, як це працює, розповідається у сюжеті "Ранку Вдома".

Уродженець Індії Нагендер Парашар подолав шлях із Делі до Києва у 17 років одразу по тому, як Україна здобула незалежність. Вчився програмуванню у Національному авіаційному університеті, однак із професією не склалося. Юнак брався за будь-яку роботу, аж поки 2008-го йому не запропонували імпортувати складники для протезів. 

Нагендер почав закуповувати комплектуючі для протезів у різних країнах світу. Розбирав на частини і дивився, як вони зроблені, після чого став виготовляти складники сам. 

"Було дуже багато проблем і викликів, тому що я ж нічого не знав. Потрібно було зануритись в глиб і зрозуміти, тому що тобі ж ніхто не каже, як потрібно робити. Протезування — дуже невелика галузь, спеціалістів немає", — каже він.

Усе починалося в майстерні Київської міської організації Українського товариства сліпих, адже там було необхідне сталеварне обладнання. 2014 року Нагендер привіз до Києва найпростіші китайські верстати і відкрив свій цех. Виготовлені комплектуючі, особливо колінні вузли, треба було на чомусь тестувати. Обладнання дороговартісне, тож Парашар вирішив зробити його власноруч. 

"У мене не було стільки грошей, тож я зробив цей верстат сам. Минулого року віддав його в КПІ в якості музейного експонату. Я почав випробовувати свої вузли, і не всі вони витримали. Це дуже добре, бо я почав їх змінювати, покращувати і поступово перейшов до найскладніших вузлів — гідравлічних", — розповідає Нагендер Парашар.

Зараз на виробництві Нагендера гудуть передові американські станки, а команда з 26 працівників працює у дві зміни, аби забезпечити попит на протези, який надзвичайно виріс під час російсько-української війни. 

Нагендер відверто каже, що зараз для нього найважливіше зберегти працівників. Майстра, який виробляв протезні стопи, вже мобілізували. Якщо призовуть іще когось із фахівців, то виробництво зупиниться. 

Парашар виробляє високоякісні колінні вузли всіх типів мобільності. Зі справою допомагає син-студент. 2024 року Нагендер презентував новинку — комплектуючі для протезу четвертого типу мобільності, що дає можливість не тільки ходити, а й бігати, кататися на велосипеді та має високий захист від падіння. Такий колінний вузол виробляють тільки у Великій Британії, однак навіть він поступається українському. 

"Наш легший. Англійський важить близько 1400 грам, наш — 1028 грам. Це дуже велика різниця. До того ж, будь-який вузол потребує сервісу, тому краще, щоб він був українським", — пояснив засновник виробництва.

Розробку Нагендера вже оцінили протезисти з різних країн світу на виставці в Німеччині, тож індієць готується запускати її у виробництво. Вже зовсім скоро нові високоефективні протези нижніх кінцівок отримають українські захисники і захисниці, а також цивільні, які мають інвалідність. 

Чоловік добре пам'ятає свого першого клієнта. Ці відчуття назавжди закарбувалися в його серці і мотивують розвивати справу. 

"Це людина похилого віку з парною ампутацією вище коліна. Дві ноги і два моїх вузла. У мене були сльози в очах, тому що людина вдруге в житті вчилась ходити. Він ходить повільно, але ходить і довіряє цим протезам, цим вузлам. Це дуже важлива річ — довіра. І дуже велика відповідальність перед цими людьми", — ділиться Парашар. 

Окрім виробництва Нагендер організував центри протезування, ортезування та реабілітації "Без обмежень". Вони працюють у дев'яти українських містах і допомагають твердо стояти на землі сотням українських цивільних та військових.

Читайте також: Збір на реабілітацію побратима: ветеран ЗСУ пройшов марафон на протезі