Проєкт "Бабусині зайці" запустили для дітей, які постраждали від війни чи насильства

Волонтерська ініціатива "Бабусині зайці" — це українська версія міжнародного проєкту Trauma Bear, коли правоохоронці виїжджають на виклики з іграшковими ведмедиками, щоб налагодити контакт із малечею. Волонтери вирішили не купувати іграшки, а шити. Залучили до цього людей старшого віку, якими опікується БФ "Наша перемога". Іграшка має стати опорою для дітлахів, які постраждали від війни чи насильства, а також об'єднати літніх людей, йдеться у матеріалі "Ранку Вдома".

Волонтерська ініціатива "Бабусині зайці" народилася три роки тому в партнерстві з ювенальною поліцією. Це українська версія міжнародного проєкту Trauma Bear, коли правоохоронці задля налагодження контакту з малечею виїжджають на виклики з іграшковими ведмедиками. Але волонтери вирішили іграшки не купувати, а шити. Долучили до проєкту людей старшого віку, якими опікується благодійний фонд "Наша перемога".

"Це особливий проєкт. Ми генерували ідеї дуже давно. Збиралися й думали, над тим, щоб проєкт об'єднав молоде покоління з людьми похилого віку. Бо це така вже епохальна проблема, яку треба розв'язувати", — пояснила волонтерка Ольга Кучмєєва.  

Іграшка має бути безпечною та якісною, стати опорою для дітлахів, котрі постраждали від війни чи насильства. Втілити ідею в життя вдалося завдяки волонтерам Олені Дмитрієвій. Якось майстриня пошила зайченя зі шкарпеток для своєї доньки та виклала світлину у соціальній мережі.

"Спочатку в мене був слоник, потім котик та зайчик. По сусідству зі мною жила Ірина. Вона психологиня. Вона привела мене в фонд "Наша перемога" та запропонувала навчити бабусь шити таких зайчиків. Чесно кажучи, я спочатку дуже скептично відносилася до того, що можна навчити бабусь шити такі іграшки, оскільки технологія досить непроста", — пояснила майстриня проєкту "Бабусині зайці" Ірина Дмитрієва.

Олена була здивована, коли більшість учасниць впорались зі складним завданням. Понад усе вони хотіли бути корисними та допомогти дітям. Перший майстер-клас тривав чотири години. Відтепер на пошиття одного зайчика майстрині витрачають вдвічі менше часу.

"Зайчики діляться на два типи. Є зайчики, які їдуть на евакуацію діток. Принциповим було те, щоб вони були яскравими, тобто помітними. Тож вони жовті та помаранчеві. Зайчики, з якими працює ювенальна поліція, можуть бути будь-якого кольору. Це взагалі не принципово. Для наших бабусь це поле для творчості", — додає майстриня.  

Першу іграшку, зроблену в межах проєкту, поліціянти подарували маленькій дівчинці, яка загубилася. Вухастик став її другом, допоміг заспокоїтися та пережити стресову ситуацію. Наразі бабусиних зайців отримали понад 600 дітей із 20 регіонів України.

"Є багато кейсів, коли саме діти за допомогою зайчика розкривають свої таємниці. Вони не можуть розповісти їх дорослим чи поліцейським. Бо це іграшка, яка їм подобається. Тому вони розповідають історії цим іграшкам", — резюмувала начальниця управління ювенальної превенції Ірина Матвійчук.

М'яких вуханів шиють із двох шкарпеток за спеціальною схемою. Крім цього, використовують ґудзики для оченят та для закріплення лапок, а також стрічки. Осередки з пошиття іграшок з'явилися на базі університетів третього віку в різних регіонах країни. Літні пані дякують волонтерській ініціативі за те, що об'єднала їх навколо важливої справи.

Серед планів благодійного фонду відкриття нових осередків з пошиття іграшкових зайців. Тому волонтери запрошують до співпраці людей старшого віку з усіх куточків України.

Читайте також: Виплати ВПО з 1 червня — що зміниться