Найстаршому студенту 88 років: Університет третього віку відкрили у громаді, яка понад місяць була в окупації 

В селищі Михайло-Коцюбинське, що у Чернігівській області, відкрили Університет третього віку. Його відвідують 18 жителів села. Наймолодшій студентці — 55 років, а найстаршому — 88. Тут викладають українську мову, комп'ютерну грамотність, основи здорового способу життя, образотворче мистецтво, а також надають психологічну допомогу. Деталі — у матеріалі "Ранку Вдома".

Університет третього віку — соціальний простір, який відкрили для літніх людей у селищі Михайло-Коцюбинське на Чернігівщині. 

"Всі ремонтні роботи взяла на себе селищна рада. Обладнання та меблі купили в  рамках проєкту програми розвитку ООН та уряду Канади", — повідомила директорка Центру соціальних послуг Михайло-Коцюбинської селищної ради Лариса Загрива. 

Зараз Університет відвідують 18 жителів села. Наймолодшій студентці — 55 років, найстаршому — 88. Навчання триває дев'ять місяців. Тут вивчають українську мову, комп'ютерну грамотність, основи здорового способу життя, образотворче мистецтво та надають психологічну допомогу. 

"Це наші люди срібного віку, які теж зазнали багато страждань. Кожна людина має свою трагічну історію. Університет третього віку відкрили для того, щоб їх підтримати, допомогти з адаптацією до сучасних умов", —  додала Лариса Загрива. 

Слухачам подобаються заняття з живопису. Вони заспокоюють, допомагають відновитися та відволіктися від жахливих реалій. 

"Наше завдання — надати тему, яка близька до серця. Зараз ми пробували цикл картин, який називається народна картина. Ми вивчали творчість Марії Примаченко, Катерини Білокур. Говорили про сучасних художників", — пояснила викладачка художньої школи Наталія Пильцова. 

Михайло-Коцюбинська громада 37 днів перебувала в окупації загарбників. Люди з болем пережили той час, були й загиблі, і зниклі безвісти. Та попри все, соціальні працівники доставляли стареньким продукти та підтримували їх морально, як могли. 

Нині слухачі Університету третього віку та соціальні працівники — це одна команда, підкреслює директорка Центру. Нещодавно за ініціативою студентів створили Клуб добрих сердець, у якому збирають допомогу для українських захисників. В цьому вони бачать сенс свого життя. 

"Ці люди пережили втрати. Бо втратити свою дитину це, мабуть, найстрашніше. Пережити це важко. Треба вчитися з цим жити. Вони, мабуть, такою активністю своєю вчаться жити зі своїм горем, але й допомагати іншим", — резюмувала Лариса Загрива.  

Заняття в Університеті третього віку безплатні, а викладачі працюють на волонтерських засадах. Зараз це дуже потрібна послуга в селі, каже Лариса Загрива. Вона мріє відкрити невеличкі філії університету при старостинських округах, щоб люди старшого віку відчували себе потрібними та могли радіти життю. 

Читайте також: "Перші вибухи й ніякої паніки": спогади вчительки Тетяни Купрієнко про окупацію Бородянки