Як битва за врожай перетворилася на бійку за збут: експерти назвали реальні причини фермерських протестів у Європі 

Аграрний розбрат у Європі. Скрізь тривають мітинги фермерів, перекриття головних доріг та заклики до повної зупинки галузі. На що скаржаться європейські фермери та які втрати несе Україна? Відповідь на ці питання озвучили у "Ранку Вдома" експерти галузі. 

Українське зерно висипають з вантажівок. Польські фермери знову розгорнули страйки. Почали з перекриття доріг. Все дійшло до перекриття кордону та навіть залізниці. Основна причина — ціна. Продовольство продовжує дешевшати, і польські фермери звинувачують у цьому українських колег. Мовляв, зерна забагато завозять, але питання не в обсягах, а у тенденції ринку. 

"Світову ціну диктують біржі. Деякі політики спеціально розкачують ситуацію. Після блокування українських фермерів, польська кукурудза так і не зросла в ціні", — розповів народний депутат, член Комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук.

Адже, за офіційними підрахунками, в Польщі налічують 1 300 000 фермерських господарств. В Україні немає великих агрохолдингів. Кістяк "аграрки" — малі фермерства.

"З початком війни ціни досить сильно зросли, і зараз вони поступово виходять на показник до повномасштабно вторгнення. Це викликає невдоволення фермерів. Знаходяться сили, які підігрівають думку, що це відбувається через Україну", — зауважив заступник голови Всеукраїнської агарної ради Денис Марчук.

Тож у Європі тривають масові мітинги аграріїв, заблоковані дороги та акції протесту на центральних вулицях європейських міст. 

"Ми вважаємо, що народ без власного сільського господарства не є вільним, бо залежність від деяких країн у питаннях харчування означає щось негативне і для здоров'я, і для економіки. Також щось негативне для навколишнього середовища. Якщо подумати про транспортування продуктів з одного кінця земної кулі до іншого", — заявив фермер з Абруццо Роберто Розатті. 

В ЄС нові — вимоги до виробників. 

"У них дорожче собівартість власної продукції. Вони хочуть більше держпідтримки, дотації. Хоча й так у них фермерство схоже на хобі, а не на бізнес", — пояснює Дмитро Соломчук. 

Парадокс, але поки європейські фермери страйкують, зокрема, через ввезення українського продовольства, до ЄС продовжують надходити російські товари. Без мітингів, протестів і блокування доріг. 

"Польща сьогодні купує російську пелету для роботи своїх котелень. На жаль, Італія сьогодні купує російську пшеницю. Експорт рухається, як російський, так і білоруський", — каже Дмитро Соломчук. 

Попри все Україна повинна захищати добросусідство та солідарність, які змінюють історію всієї Європи до кращого вважає президент України Володимир Зеленський. 

"Ми маємо разом із Польщею визначити спільне ставлення, зокрема, до імпорту російського зерна та іншого імпорту з Росії на територію країн Європи, щоб захистити наші суспільства і в тому числі фермерів. І українським, і польським", — заявив президент України Володимир Зеленський.

Що українським фермерам робити, допоки польська блокада триває? Найпростіший і найдієвіший шлях — об'їхати. 

"Є хороші показники експорту Чорним морем. Січень має гарні показники — орієнтовно 7 000 000 кілограмів експорту. В грудні фіксувалася така ж цифра", — підбив підсумки заступник голови Всеукраїнської агарної ради Денис Марчук.

Є й альтернатива. Україна має багато конкурентів у постачанні сировини, але не готового продукту. Тож експерти вважають, що потрібно запускати масове виробництво товарів.

"Масове виробництво в селах. За доступним якісним продуктом, який буде вирощений на перероблений на нашій землі, прийдуть європейські супермаркети. Самі розблокують кордони та купуватимуть українське", — резюмував Дмитро Соломчук. 

Битва за врожай. Так в Україні називали посівну під час першого року широкомасштабного російського вторгнення. Таку назву давали й збору врожаю. Зараз триває нова битва —  за ринок збуту.

Також цікаво: Екзотична ферма під Києвом та розробка технології термодому — історія науковця Анатолія Патія