Річниця легендарної промови "У мене є мрія" та катастрофа у Рамштайні — 28 серпня в історії  

Зустрічаємо понеділок, 28 серпня, разом із "Ранком Вдома"! Про визначні події, міжнародні та українські свята, дні народження відомих людей дізнавайтеся у нашій традиційній рубриці "День в історії".

28 серпня 1985 року українського поета Василя Стуса відправили до карцеру. Так його покарали за те, що читаючи книгу в камері, він сперся ліктем на нари. Щоправда, порушенням режиму це не було, тому Стус оголосив голодування. Вже за тиждень за невідомих обставин помер у таборі суворого режиму в Пермському краї.

Йому було 47 років. Офіційна причина смерті "зупинка серця". Що насправді сталося з Василем Стусом невідомо.

Свого часу поет віддано боровся за незалежність України, виступав проти тоталітарної радянської системи. Його творчість заборонялася радянською владою, а сам він не раз опинявся за ґратами через свою українську позицію. Василь Стус — один із символів українського опору.

Цього дня 1988 року сталася одна з найбільших трагедій в історії світових авіашоу — катастрофа на базі військово-повітряних сил США "Рамштайн" у Німеччині. Тоді близько 30 тисяч людей зібралися, щоб подивитися на виконання фігур вищого пілотажу.

З величезним нетерпінням глядачі чекали на виступ італійської групи, а саме на ефектну фігуру "Пронизане серце" у їхньому виконанні. Згідно із задумом, дев'ять літаків у небі мали намалювати димом серце, а 10-й — пронизувати його стрілою. Під час виступу три літаки зіткнулись.

Внаслідок авіакатастрофи 70 людей загинуло, 16 з них — діти. Сотні глядачів були травмовані. Причина трагедії — помилка пілота десятого літака.

Після трагедії авіашоу в країні були заборонені протягом трьох років і розроблені суворіші правила безпеки під час проведення таких подій.

28 серпня 2023 року минуло 60 років з моменту, як активісти борець за громадянські права Мартін Лютер Кінг-молодший виголосив свою легендарну промову під назвою "У мене є мрія". Це сталося на сходах Меморіалу Лінкольна в американській столиці під час маршу на Вашингтон — однієї з найгучніших публічних акцій проти расизму. Промову Кінга слухали понад 200 тисяч маніфестантів.

"Я маю мрію, що моїх четверо дітей житимуть у країні, де про них судитимуть не за кольором їхньої шкіри, а за рисами їхнього характеру", — казав активіст.

Промова Кінга стала не тільки символом боротьби за расове рівноправ'я у США, а й однією з ключових віх новітньої американської історії. Протягом наступних років у країні ухвалили федеральні закони, які забезпечили права афроамериканців.

1963 року американський журнал Time визнав Мартіна Лютера Кінга-молодшого людиною року. Вже за рік він став наймолодшим в історії лауреатом Нобелівської премії миру за не насильницьку боротьбу проти расової сегрегації.

Більше про цей день в історії дивіться у матеріалі програми "Ранок Вдома"!