Втрачена дівчинка з втраченої території, — Анастасія Пустовіт про свою героїню з вистави "Погані дороги"

Українська акторка Анастасія Пустовіт працює у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра вже протягом п'яти років. Однією з вистав за її участі є "Погані дороги" у постановці Тамари Трунової за п'єсою Наталки Ворожбит. 

"Погані дороги" — це справжні історії початку війни між Росією та Україною у 2014-му. Шість історій про життя, війну і розбиті дороги Донбасу. У програмі "Точка опори" Анастасія Пустовіт розповіла про свою героїню та про переосмислення її образу після повномасштабного вторгнення РФ у 2022-му.

"Усвідомлення змінилося. Звісно, ми відмежовуємо себе від своїх персонажів, однак ця тема стала болючішою, ближчою. Тепер ця тема насправді є реальністю. Раніше ми певним чином були "відрізані" від того, що відбувалося у Донецькій та Луганській областях", — каже Анастасія.

Акторка вважає, що в більшості українців у 2014-1015 роках не було "повноти картини", оскільки вони не були учасниками подій, а лише глядачами. А тепер ми учасники. 

"Це (героїня Анастасії Пустовіт у виставі, — ред.) втрачена дівчинка з втраченої території. Територія на той момент нікому не була важлива і потрібна. І дівчинка теж нікому не була важлива й потрібна. Їй треба було вижити під час війни. Це дуже потрібна історія за кордоном. Потрібно впливати на цю західну демократію і пояснювати, що насправді відбувається і що ця війна триває з 2014 року. А зараз лише помножена на 10", — додає Пустовіт.

Повна версія інтерв'ю: Про окупацію, волонтерство та оголені сцени в кіно: акторка Анастасія Пустовіт у "Точці опори"

Нагадаємо, Анастасія Пустовіт — акторка театру та кіно, волонтерка. У 2018 році на Одеському кінофестивалі отримала нагороду "Золотий Дюк" за найкращу акторську роботу у фільмі "Коли падають дерева". Відома за роботами в серіалах "Таємниці" та "Перші ластівки: Залежні". Акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. 

Народилася в Скадовську на Херсонщині. У 1996 році її родина переїхала до селища Немішаєве Бородянського району Київської області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну два тижні пробула у Немішаєвому в окупації, де організувала штаб. Продовжує волонтерську роботу і наразі забезпечує українських військових. 

Попередні випуски "Точки опори":

• Про рідних в окупації, зйомки в "Кіборгах", роль Кайдаша та розлучення: актор Віктор Жданов у "Точці опори"
• Про ілюзію російської культури, вистави про Путіна і горобців на вулиці: театральний режисер Дмитро Богомазов у "Точці опори"
• Про останній фільм Руслани Писанки, акторство, гумор та п'єси під час війни: Наталя Ворожбит у "Точці опори"