Путін знає, що найкраща загроза — та, яка ще не реалізована, — ексдепутат Держдуми про правосуддя в РФ

Вибіркове правосуддя в Росії — це певна технологія управління суспільством. Водночас обмежувальні норми закону застосовуються не обов'язково лише до неугодних режиму представників опозиції, це можуть бути й пересічні громадяни. Про це у програмі "На самом деле: Россия" телеканалу "Дом" розповів російський опозиціонер, колишній депутат Державної Думи Російської Федерації Ілля Пономарьов.

"Весь путінський стиль базується на вибірковому застосуванні правосуддя. Тобто вони роблять загрозу для всіх, після чого вибирають окремих людей, проти яких цю загрозу буде реалізовано", — сказав Пономарьов.

Наприклад, ухвалюють закон, який забороняє певні дії, діяльність. Але це не означає, що почнуться масові перевірки, арешти та притягнення до відповідальності.

"Путін, як чекіст, дуже добре знає, що найкраща загроза — та, яка ще не реалізована. Тому що, коли вона реалізована, вже все сталося, ти змушений боротися, ти вже загнаний у кут, ти змушений кусатися, чинити опір тощо", — пояснив опозиціонер.

Пономарьов пояснив суть цієї технології управління масами на прикладі набуття чинності з 1 березня суворіших покарань за порушення діяльності "іноземних агентів" у Росії.

"Коли у тебе ще є ілюзія, що, може, до тебе прийдуть, а може, не прийдуть, то ти починаєш маневрувати, журналісти починають влаштовувати собі самоцензуру, некомерційні організації починають відмовлятися від співпраці з певними громадянами, люди не йдуть у політику, побоюючись, що це їх може привести до цього статусу ("іноземних агентів", — ред.). Це набагато ефективніше, тому що люди починають добровільно уникати когось чи чогось, щоб не потрапити під ці законодавчі ініціативи", — деталізував він.

Для "залякування суспільства" не обов'язково брати знакові фігури. Коли проходить масовий мітинг, то російські правоохоронці часто не затримують саме організаторів, лідерів даного заходу.

"Вони беруть насамперед не організаторів цього мітингу, вони вихоплюють випадкового Васю, Петю, Машу, які просто йшли повз і могли навіть не бути учасниками цього мітингу. Тим самим посилають сигнал суспільству: ти не думай, що тобі потрібно щось таке зробити, щоб потрапити під цей каток. Ти просто випадково поруч можеш опинитися та отримати ті ж самі роки кримінального строку, як і ті, які цим реально займалися. Просто не підходь навіть, не стій поруч. Ось їхнє головне завдання", — зауважив Ілля Пономарьов.

Він додав, що російська влада розуміє, що масові репресії спричинять хвилю обурень з боку цивілізованого світу. А міжнародні скандали Росії не потрібні.

"У Кремлі завжди сповідували позицію: розділяй та володарюй. Це опора й на бізнес, щоб бізнес застосовував самоцензуру. Щоб користувачі інтернету застосовували самоцензуру, щоб вони самі ізолювали тих людей, які є небезпечними, і маргіналізували їх. А решта щоб пристосовувалася до ситуації", — продовжив Пономарьов.

Водночас дозвільні норми закону теж застосовуються вибірково. Так, в Росії затвердили поправки до закону про зберігання персональних даних, які дозволяють людям за бажанням видаляти свої персональні дані з різних баз. На думку Пономарьова, ці поправки — "для обраних."

"Звичайно, це зроблено для можновладців. Це метод протидії всіляким розслідуванням. Наприклад, починаєш шукати доньку Путіна, а її немає в базах, тому що вона перейнялася, вона попросила, щоб її персональні дані видалили. А ось по Навальному — будь ласка, всі дані можна знайти", — навів приклад Ілля Пономарьов.

Повна версія інтерв'ю: Закон про "іноагентів", суверенний інтернет та нові заборони: Ілля Пономарьов у програмі "На самом деле: Россия"