Позиція Байдена щодо газопроводу Nord Stream-2 не змінилася

Автор: Стюарт Елліотт

Головні тези:

• Новий президент США вважає трубопровід поганий угодою для Європи.
• Нова адміністрація переглядає санкційні заходи, — Джен Псакі.
• Відновлення робіт з прокладання труб у датських водах.

Позиція президента США Джо Байдена щодо викликає суперечки газопроводу Nord Stream-2 з Росії до Німеччини не змінилася, заявив Білий дім пізно ввечері 26 січня.

На брифінгу прессекретар Білого дому Джен Псакі заявила, що Байден "як і раніше вважає, що" Північний потік-2" — невигідна угода для Європи".

Байден вперше заявив ще в 2016 році, що "Північний потік-2" був "принципово поганий угодою" для Європи.

Президент Росії Володимир Путін наприкінці грудня 2020 року висловив надію, що нова адміністрація США буде ставитися до своїх партнерів "з повагою" і не буде перешкоджати завершенню будівництва трубопроводу, що дозволить повернутися до "справедливої ​​конкуренції на міжнародних ринках".

Байден розмовляв з Путіним 26 січня після телефонної розмови з канцлером Німеччини Ангелою Меркель 25 січня, але, згідно зі звітами Білого дому, про "Північний потік-2" не згадувалося ні в одному з них.

Огляд санкцій

Незважаючи на те, що позиція Байдена по відношенню до проєкту залишається незмінною, Джен Псакі заявила, що нова адміністрація перегляне певні санкційні заходи, введені адміністрацією Трампа.

"Нам відомо, що попередня адміністрація ввела нові обмеження на діяльність, пов'язану з трубопроводом, відповідно до закону про національну оборону (NDAA), і ми будемо переглядати ці заходи", — сказала Джен Псакі.

Сенат США 1 січня проголосував за скасування вето колишнього президента Дональда Трампа на NDAA, який включає нові положення, що стосуються "Північного потоку-2", відповідно до закону про захист енергетичної безпеки Європи (PEESCA).

Це підсилює загрозу санкцій США проти компаній, які надають послуги суднам, які прокладають трубопровід Nord Stream-2, і компаній, що проводять випробування, інспекції або сертифікацію трубопроводів.

Однією з останніх дій колишньої адміністрації США 19 січня було введення санкцій відносно компанії KVT-RUS, яка базується в Росії, власниці трубоукладального судна Fortuna, через її роль в проєкті Nord Stream-2 в межах закону про протидію супротивникам Америки через санкції (CAATSA).

Незважаючи на введені санкції, Fortuna наразі готується до відновлення робіт з укладання труб в датських водах, повідомляє девелоперська компанія Nord Stream-2.

Аналітики кажуть, що Байден і Меркель могли б спробувати знайти обхідний шлях до проблеми, щоб дозволити завершити "Північний потік-2", але з суворими правилами його використання.

Меркель неодноразово підтримувала будівництво трубопроводу, а деякі коментатори називали його "улюбленим проєктом канцлера", і пручалася закликам скасувати його після отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального в серпні 2020 року та його арешту цього місяця після повернення в Москву.

Трансатлантичний альянс

У розмові з Меркель Байден висловив намір "оживити Трансатлантичний альянс", зокрема через НАТО і ЄС, йдеться в звіті.

У ньому йшлося про те, що лідери домовилися працювати разом над спільними пріоритетами зовнішньої політики, включаючи Росію та Україну.

Під час розмови з Путіним Байден підтвердив підтримку США суверенітету України, і сказав, що США будуть діяти "твердо на захист своїх національних інтересів у відповідь на дії Росії, які завдають шкоди нам або нашим союзникам".

Якщо будівництво буде завершено, газопровід "Північний потік-2" на 55 млрд куб. м на рік знизить потребу "Газпрому" в використанні України як транзитного маршруту для поставок газу в Європу, від якого Київ отримує доходи в бюджет.

Україні сплатили 2,1 млрд дол. за транзит російського газу через її територію в 2020 році в межах п'ятирічної транзитної угоди, узгодженої наприкінці 2019 року.

"Газпром" зарезервував 40 млрд куб. м на рік пропускної спроможності через Україну на 2021-2024 роки, що значно нижче рівня транзиту, який був у 2010 році.

Загальний обсяг російського газу, що пройшов транзитом через Україну 2020 року, становив 55,8 млрд куб. м, що майже на 10 млрд куб. м менше його контрактного обсягу, частково через зниження попиту на газ в Європі в першій половині 2020 року.

Крім річної довгострокової зарезервованої потужності, "Газпром" також може зарезервувати додаткові потужності в українській системі, у якій є місце для відвантаження значно більших обсягів російського газу.

При цьому "Газпром" має доплачувати за будь-яку додаткову потужність, яку він отримує в українській системі.

За матеріалами S&P Global Platts